Разова доза Цефотаксиму для дорослих – 1 г, через кожні 12 годин, у тяжких випадках дозу збільшують до 2,0 г, через кожні 12 годин або збільшують кількість ін'єкцій до 3-4 раз на добу, Доводячи загальну добову дозу до максимальної – 4 г. При нирковій недостатності дозу зменшують у 2 рази.
Дорослим та дітям старше 12 років (з масою тіла 50 кг і більше): звичайна рекомендована доза становить 1-2 г цефотаксиму кожні 12 годин (в середньому 3 г/добу) внутрішньом'язово (в/м) або внутрішньовенно (в/в). У тяжких випадках добова доза може бути збільшена до 12 г.
Препарат вводять внутрішньовенно (струменево або краплинно) та внутрішньом'язово. При неускладнених інфекціях, а також при інфекціях сечовивідних шляхів – в/м або внутрішньовенно по 1 г кожні 8-12 год. При неускладненій гострій гонореї – в/м у дозі 1 г одноразово. При інфекціях середньої тяжкості – внутрішньом'язово або внутрішньовенно по 1-2 г кожні 12 год.
Фармакокінетика: У дорослих – через 5 хвилин після одноразового внутрішньовенного (в/в) введення 1 г цефотаксиму максимальна концентрація (Сmax) у плазмі крові становить 100 мкг/мл. Після внутрішньом'язового (в/м) введення цефотаксиму у тій же дозі Стах у плазмі досягається через 0,5 год і становить від 20 до 30 мкг/мл.