Від гострої форми захворювання помирає від 1 до 7% хворих, а в людей молодого віку міокардит стає причиною раптової смерті в 17-21% випадків. Як правило, міокардит сприяє розвитку серцевої недостатності та порушенню серцевого ритму, що і є основними причинами летального результату.
Якщо захворювання не лікувати, в деяких випадках міокардит може призвести до серцевої недостатності. У рідкісних випадках міокардит стає причиною інших проблем із серцем – кардіоміопатії та перикардиту. Кардіоміопатія розвивається, коли серцевий м’яз слабшає або в ньому відбуваються структурні зміни.
У більшості випадків (до 90%) міокардит протікає безсимптомно і протягом 1-2 міс закінчується повним одужанням, зникають усі суб’єктивні симптоми, нормалізується ЕКГ у спокої та під час проведення ВЕМ. У 30-50% пацієнтів із дисфункцією ЛШ відбувається істотне її поліпшення протягом першого року після захворювання.
Якщо встигнути надати своєчасну медичну допомогу, то міокардит можна повністю вилікувати, відновивши серцеву тканину. Гостра форма характеризується серцевою недостатністю на тлі активного прикордонного міокардиту. У результаті лікування можна відновити тільки частину структури тканини.