Людина, яка перебуває у відсіку шасі під час польоту, стикається з двома головними небезпеками – гіпоксією і гіпотермією. Фізіологічний ризик для людини у відсіку шасі мінімальний на висотах до 2,5 км (8.000 футів), але вище може позначатися знижений атмосферний тиск і парціальний тиск кисню.
Вижити, зачепившись за стійки шасі, неможливо. По-перше, швидкість – людину просто скине повітряним потоком. По-друге, їй не вистачить кисню на ешелоні польоту. Літак піднімається на висоту понад 10 тисяч метрів, дихати там нічим, при цьому температура близько 50 градусів", – пояснив Власов.
Опір повітря швидко збільшується в міру зростання швидкості літака. Елементи, що виступають за межі фюзеляжу, підвищують витрату палива, а за швидкості близько 900 кілометрів на годину випущене шасі може спричинити серйозні навантаження на планер літака.
Як показує статистика, середній час експлуатації однієї шини – близько 10-15 польотів. При цьому влітку допускається більше стирання гуми, ніж взимку, оскільки взимку потрібне більше зчеплення зі злітно-посадковою смугою через наявність криги і снігу.