Дочка Зевса і богині Лето, сестра-близнюк Аполлона (Hes.
Λητώ) – персонаж давньогрецької міфології, який під ім’ям Латона (лат. Latona) перейшов у міфологію Риму. Титаніда, кохана Зевса, яка народила від нього Артеміду й Аполлона.
Голосно зазвучала тріумфальна переможна пісня доблесного Аполлона, переможця Піфона, і вторили їй золоті струни кіфари бога. Аполлон закопав у землю тіло Піфона там, де стоять священні Дельфи, і заснував у Дельфах святилище й оракул, щоб прорікати в ньому людям волю батька свого Зевса.