На зміну разом з Акімовим заступили: Леонід Топтунов – СІУР, Борис Столярчук – СІУБ та Ігор Кіршенбаум – СІУТ. На енергоблоці на той момент йшла підготовка до зупинення енергоблоку на профілактичний ремонт та випробування з вибігу турбогенератора (ТГ).
Безпосередньо в час вибуху на 4-му енергоблоці загинула одна людина – оператор головних циркуляційних насосів Валерій Ходемчук (тіло не знайдено). Ще один співробітник пусконалагоджувального підприємства Володимир Шашенок помер від перелому хребта та численних опіків о 6:00 того ж дня у прип'ятській медсанчастині № 126.
Не зважаючи на всі зусилля лікарів шестеро пожежників: Володимир Тишура, Володимир Правік, Віктор Кібенок, Василь Ігнатенко, Микола Ващук та Микола Тітенок померли у столичних клініках від гострої променевої хвороби. Ціною свого життя пожежники запобігли радіаційній катастрофі планетарного масштабу.
Директором на момент того, що сталося, був Віктор Брюханов. Його визнали основним винуватцем. Під час суду, що відбувався у 1987 році, офіційно загиблими від вибуху та його наслідків вважалося 30 осіб. У їхній загибелі винним визнали Брюханова, а також йому закидали недостатнє забезпечення безпечної експлуатації АЕС.