Першим був Георгій Жуков (18 січня 1943 року), другим, менш як за місяць – Олександр Василевський (16 лютого 1943-го). Трохи відстав сам Сталін (6 березня 1943-го). Потім, після тривалої майже річної перерви, звання маршала отримав Іван Конєв (20 лютого 1944 року).
Командувачі арміями (окремими, ударними, загальновійськовими)
| Повне ім'я | Роки життя | Армії |
|---|---|---|
| Антонюк, Максим Антонович | 1895—1961 | 48-а 60-а 2-а резервна |
| Баграмян, Іван Христофорович | 1897—1982 | 16-а 11-а гвардійська |
| Баронов, Костянтин Федорович | 1890—1943 | 45-а 47-а |
| Батов, Павло Іванович | 1897—1985 | 51-а 3-я 4-а танкова 65-а |
Список кавалерів ордена Перемоги виглядає так: Жуков Георгій Костянтинович (двічі), Василевський Олександр Михайлович (двічі), Сталін Йосип Віссаріонович (двічі), Конєв Іван Степанович, Рокоссовський Костянтин Костянтинович, Малиновський Родіон Якович, Толбухін Федір Іванович, Говор. .
Першим великим полководцем і великим реформатором, який створив нову тактичну школу (голландську школу), був Моріц Оранський, штатгальтер Республіки Сполучених провінцій, син Вільгельма I Оранського.