У 1132 з винаходом пороху китайці винайшли і перші пристосування, які стали вогнепальною зброєю. І назву їм придумали відповідне – «бамбуковий спис».
Офіційно вважається, що в Європі вогнепальне зброя виникло у XIV столітті, коли розвиток техніки дозволило використати енергію пороху. Це знаменувало нову епоху у військовій справі — поява артилерії, зокрема окремої галузі артилерії — ручної артилерії.
1889 – Джон Браунінг сформулював принцип роботи автоматики вогнепальної зброї методом відведення порохових газів та виготовив дослідний прототип. 1895 – Амеріго Чеї-Ріготті розробив автоматичну гвинтівку з перекладачем режиму вогню. 1896 – Вільгельм Мадсен та Юліус Расмуссен розробили перший ручний кулемет.
Отже, перше вогнепальне зброя ділилося на два види: артилерія та стрілецьке зброя. Найраніші гармати в Європі називалися «бомбардами», на Русі «пищалями» або «матюками». Зупинимося лише на слові: гармата. Філологи вважають, що воно походить від слова "пущати", тобто випускати ядра.