Загальна чисельність слов’ян – 300-350 млн осіб. Виокремлюються західні слов’яни (поляки, сілези, словінці, чехи, словаки, кашуби, морава і лужичани), східні слов’яни (росіяни, білоруси, українці, русини) і південні слов’яни (болгари, серби, хорвати, босняки, македонці, словенці, чорногорці).
Імовірно, до слов’ян (або предків слов’ян) відносяться венеди, про яких, як про народ між сарматами і германцями, повідомляли автори пізньоримського часу (I-II століття). Алано-готський історик Йордан на основі відомого йому масиву даних вважав антів і скловенів вихідцями з венедів.
Слов’янські народи належать до різних гілок європеоїдної раси. В антропологічному відношенні (за морфологічними ознаками) окремі слов’янські народи зближуються з неслов’янськими народами Європи і Кавказу.
Слов’яни – велика група племен і народів, що належать до індоєвропейської мовної сім’ї. Слов’яни – найбільша сім’я споріднених народів у сучасній Європі. Їхня чисельність – майже 300 мільйонів осіб.