1840 року композитор Михайло Глінка написав на вірш Пушкіна романс, присвятивши його коханій — Катерині Керн (дочки Анни Керн).
Протягом усього творчого життя М.М. Глінка написав десять романсів на вірші А. Пушкіна. Серед них: «Визнання», «Я тут, Інезілья», «Адель», «Не співай, красуне, при мені», «Нічний зефір» та ін.
Одного вечора Михайло зустрів Катерину Керн і закохався. Вона надихнула його на створення романсу «Я пам'ятаю чудову мить», який у свою чергу Олександр Сергійович присвятив матері дівчини.