Створена після процесу спеціальна державна комісія встановила, що Віктора Третьякевича стало жертвою навмисного обмови, а реальним зрадником було визнано Геннадій Почепцов. У 1998 році один з молодогвардійців, що вижили, Василь Левашов висунув свою версію розкриття організації, також за участю Почепцова.
За свідченням тих, що залишилися живими молодогвардійців, на першому ж засіданні штабу Віктора Третьякевича був обраний секретарем комсомольської організації – Комісаром. За правилами конспірації була у Третьякевича підпільне прізвище Славін.
Клятва молодогвардійців Я присягаюся мстити нещадно за спалені, розорені міста та села, за кров наших людей, за мученицьку смерть тридцяти шахтарів-героїв. І якщо для цієї помсти буде потрібно моє життя, я віддам його, ні хвилини не вагаючись.
Шурф шахти Фашисти поспішали ще тому, що Червона Армія наближалася до Краснодону з кожним днем. 15, 16 та 31 січня 1943 року окупанти частиною живими, частиною розстріляними скинули 71 людину в шурф шахти № 5. Серед них були як молодогвардійці, і члени підпільної партійної організації.