Під час епідемії бубонної чуми у лікарів з'явився спеціальний костюм – його винайшов француз Чарльз Лорм. Важливим елементом став «пташиний» дзьоб. Всередину клали пахощі, запашні трави – пелюстки троянди, ладан, лавр, м'яту, розмарин. Це захищало лікаря від важкого запаху гниття та розкладання тіла.27 Apr 2020
Вважалося, що маска з дзьобом, що надає лікарю вид давньоєгипетського божества, що відлякує хворобу. Але дзьоб мав і функціональне навантаження: він захищав лікаря від «хвороботворного запаху», тобто був прообразом сучасних респіраторів.
Перший прообраз медичної маски з'явився на початку XVII ст. Під час епідемії чуми французький медик Шарль Лорм створив костюм, який покликаний захистити лікарів від зараження. Головною частиною екіпірування, що й сама запам'ятовується, стала знаменита маска з характерним дзьобом.
У дзьоб маски містився просочений оцтом тампон. Вважалося, що оцет знешкоджує "міазми" чуми. Зараз ми розуміємо, що насправді цей тампон запобігав попаданню чумних бацил у дихальні шляхи лікаря.