Несподівано їм виявився маловідомий єврейський нотаріус Арнольд ван ден Берг, який міг піти на такий крок, щоб урятувати власну родину.
Єдиним жителем притулку, який дожив до закінчення Другої світової війни, виявився Отто Франк, батько Анни та її сестри Марго. Саме йому Міп Гіз віддала щоденник Анни.
Ганну Франк не вдалося врятувати, але саме Міп Гіз підібрала «мотлох», що залишився після арешту євреїв, що ховалися в укритті, — аркуші паперу і зошити.