Арістотель (384—322 рр. е.), якого часто проголошують засновником біології, дотримувався теорії спонтанного зародження життя. Згідно з цією гіпотезою, певні «частинки» речовини містять якийсь «активний початок», який за сприятливих умов може створити живий організм.
Джон Холдейн у 1929 році висунув свою гіпотезу походження життя, яка, по суті, відрізнялася від гіпотези Опарину лише тим, що, на його думку, першими були не білкові коацерватні системи, а макромолекулярні системи, що складаються з нуклеїнових кислот і здатні до самовідтворення.
Гіпотеза панспермії Згідно з гіпотезою панспермії (від ін. -грец. pan [пан] – «весь, всякий» і sperma [сперма] – «насіння»), життя занесене на Землю з космосу. Таке пояснення не пропонує вирішення проблеми походження життя в цілому, наприклад у всьому Всесвіті, а лише пояснює її появу на нашому планеті.
Відповідь чи рішення1. У сучасної науці прийнято гіпотезу абіогенного (небіологічного) походження життя під впливом природних причин у результаті тривалого процесу космічної, геологічної та хімічної еволюції – абіогенез.