Мало хто знає, що Остап Бендер не збірний персонаж. Він мав реальний прототип – інспектор одеського карного розшуку. Остап Шоржиття якого склалося не менш захоплююче, ніж у його літературного побратима. Весною 1927 року до редакції газети «Гудок» увійшов імпозантний чоловік середнього віку.
Наприкінці роману «12 стільців» Кіса Вороб'янінов зарізав Остапа Бендера. Його смерть оплакувала вся країна. Але "великого комбінатора" так просто не вб'єш! У «Золотому теляті» він знову постає перед нами у всій красі, щоправда, з невеликим шрамом на шиї.
Сам Бендер представляється як Остап-Сулейман-Берта-Марія-Бендер-бий (у «Дванадцяти стільцях») та Бендер-Задунайський (у «Золотому теляти»). У романі «Золоте теля» Бендера також називають Остап Ібрагімович.
Запорізький козак, син гоголівського Тараса Бульби. Ось і виходить, що на зміну турку та єврею на сцену виходить нащадок козака з корінням із Запоріжжя – Остап Бендер.