Рік тому Лариса закохалася в пана Паратова, але через 2 місяці знайомства він утік. Незважаючи ні на що Лариса, як і раніше, кохає його: "Ось Сергій Сергійович Паратов торік з’явився, надивитися на нього не могла, а він місяці зо два поїздив, наречених усіх відбив, та й слід його прохолов, зник невідомо куди."
Оскільки наречений — Карандишев — постійно відвідував дім Огудалових протягом трьох років, сподіваючись на взаємність, (вочевидь, із самого моменту офіційного виходу дівчини у світ), можна вирахувати, що на момент дії п’єси Ларисі близько 19 років.
Його словам про кохання до неї вона не вірить. Оскаженілий і принижений Карандишев стріляє в неї. Лариса, яка помирає, з вдячністю приймає цей постріл, кладе револьвер біля себе і каже тим, хто збігся на постріл, що ніхто не винен: “Це я сама”.