Атаман (вождь, начальник) – старший у роді і ватажок у степових народів, ватажок козаків або (застарілий) взагалі старший у справі (як тамада у кавказьких народів).
Перші чини (посади) у козаків так звана козача старшина (Дон, Запоріжжя тощо), пізніше з'явилася і Генеральна старшина. отаман, гетьман, писар, кантар, сотник, десятник — були виборні.
істор. у дореволюційній Росії — призначений чи виборний начальник козацьких військ та поселень, який виконував військові, поліцейські та адміністративні функції ◆ Станичний отаман.