Якщо селяни, ремісники, купці і бояри були у давнину економічно незалежними від великих князів, то дворяни – той стан, який був похідним від влади великих князів і повністю залежало економічно та в усіх інших відносинах від монарха.14 Aug 2018
Спочатку дворянином іменувався людина, який служив при великокнязівському чи царському дворі – звідси й корінь слова. З XIV століття росіяни дворяни стали одержувати від великих князів, та був царів на оплату службу землю – маєток. 1714 року Петро I закріпив за ними цю землю навіки як спадкову.
Потомний стан народу вищий, тобто нагороджений великими перевагами щодо власності та приватної свободи. Слово «дворянин»буквально означає «людина з княжого двору» або «придворна». Дворяни бралися на службу князем до виконання різних адміністративних, судових та інших доручень.
В Росії дворянство найчастіше скаржилося згідно з табелями про ранги особам, які перебували на дійсній державній службі, як статській, так і військовій, в останньому випадку, особам, які вислужили (до 1845 року) нижчий обер-офіцерський чин.