До піонерської організації приймалися школярі віком від 9 до 14 років. На піонерській лінійці учень давав Урочисту обіцянку піонера Радянського Союзу. Комуніст, комсомолець чи старший піонер вручав йому червону піонерську краватку та значок.
Піонер – Член піонерської організації. Прийом у піонери здійснювався на добровільній основі. Як правило, у піонери приймалися діти з 9-річного віку до 14-річного віку. В першу чергу піонерами ставали відмінники та активісти, потім інші діти.
Піонер – Учасник БРПО, що бере активну участь у заходах організації, прагне йти вперед, здійснювати творчий пошук, бачити, готовий прийти на допомогу людям, країні, Світу.
«Піонер – усім хлопцям приклад», «Піонер – це звучить гордо!», «Піонер, значить – перший!» – ці фрази з радянського світлого минулого повертають нас, тих, хто пережив цей момент історії, за часів, коли радянські діти з гордістю носили це звання. Бути піонером для них означало бути першим, сильним, найкращим.