Вікінги (дат. vikinger, швед. vikingar, норв. vikinger, ісл. víkingar, фар. víkingør) ранньосередньовічні скандинавські мореплавці у VIII—XI століттях, які здійснювали морські походи від Вінланду до Біармії та Північної Африки.
Під словом «вікінг»Часто розуміють морських піратів, вихідців з Північної Європи, які тероризували і континент, і сусідню Англію, і багато інших країн світу. Крім того, вікінгами найчастіше називають все населення давніх скандинавів доби VIII–XI століть.
У цей період жителі Скандинавії, відомі в Європі як нормани або вікінги, робили набіги на суміжні держави, встановлювали торгові відносини з державами Близького Сходу та Середньої Азії та розселялися на широкому просторі від Східної Європи до Північної Америки та Гренландії.
Вони досліджували нові горизонти, вели торгівлю та робили набіги на значній частині Європи. Цей історичний період продовжувався з VIII по XI століття і отримав назву «епоха вікінгів». В цей час вікінги вселяли страх у ворогів, руйнуючи і грабуючи прибережні території, на яких раніше панував мир і спокій.