Цап (т) – представник групи в неформальній ієрархії ув’язнених, утвореної за ознакою: відкрита співпраця (у теперішньому або минулому) з адміністрацією ІТУ. Ця група виділилася у спільноті ув’язнених у 60-х роках.
Слово “козел” і похідні від нього є (для ув’язнених, які такими не є) серйозними образами. У 1930-1950-х роках так називали “опущених” і “чортів”.
Саме виходячи з православних традицій, “цапом” на Русі називали людину нечесну, дурну, таку, що вчинила несправедливо, кривдника або шкідника. У старій Росії слово “козел” було дуже сильною образою. Та й за радянських часів ця образа вважалася образливою.