Маршал Радянського Союзу (1943), Генералісимус Радянського Союзу (1945). Народний комісар оборони СРСР (з 19 липня 1941 року), Голова Раднаркому СРСР і Голова Державного комітету оборони СРСР.
Політична система характеризується диктатурою Сталіна, тоталітарним режимом, сталінськими репресіями, зрощенням державних органів і правлячої комуністичної партії, цензурою, пропагандою, що просуває культ особистості Сталіна.
У 1906-1907 роках він нібито керував проведенням “експропріацій” (збройних пограбувань для “потреб революції”) у Закавказзі, але достовірних доказів цьому міфу немає. У 1907 році Сталін – делегат V з’їзду РСДРП у Лондоні, у 1907-1908 роках – один із керівників Бакинського комітету РСДРП.
Смерть І. В. Сталіна настала 5 березня 1953 року на 75-му (згідно з офіційною версією тих років, на 74-му) році життя внаслідок крововиливу в мозок, який стався, імовірно, 1 березня на ґрунті гіпертонічної хвороби та атеросклерозу.