перен., розг., ірон. груба, проста, провінційного вигляду, некультурна людина ◆ — Гей ти, валянку!
Батьківщиною справжніх валянок прийнято вважати місто Мишкін Ярославської губернії. У різних регіонах Росії валянки називали по-різному: у Нижньому Новгороді – "чесанками" і "катанками", у Тверській і Тамбовській областях – "валенцями", в Сибіру – "пімами". Ніжні почуття до теплого взуття мали й сильні цього світу.
Валени, катанки, самокатки, чесанки, валенухи, валежки – як тільки не називають взуття з вовни в Україні! Але звичним зимовим взуттям валянки були не завжди: колись предмет розкоші в селянських сім'ях носили «в чергу», давали у посаг нареченим і навіть передавали з покоління до покоління.
Валяльник повсті, стару назву шаповал, у Сибіру їх називають пімокатами, адже валянки там – піми. Валянки катають, отже вони катальники.