У 1920 році Штаудінгер створив цілісну макромолекулярну теорію будови полімерів – довголанцюжкових молекул, які складаються з невеликої кількості з’єднань, що повторюються десятки і сотні разів.
Йонс Якоб Берцеліус Перші полімери були синтезовані ще в 30-х рр. XIX століття. У 1833 р. шведський хімік барон Йонс Якоб Берцеліус отримав поліоксипропілен і першим ввів у вжиток термін “полімер”.
Перший повністю синтетичний пластик був розроблений Лео Беікеландом у США 1907 року.
Полімери – органічні або неорганічні речовини, що складаються з окремих ланок-мономерів, з’єднаних у довгі ланцюги-макромолекули хімічними або координаційними зв’язками. Прикладом природних органічних полімерів можуть слугувати білки, полісахариди, нуклеїнові кислоти.