З 1766 по 1769 роки, живучи в Зальцбурзі та Відні, Моцарт вивчав творчість Генделя, Страделла, Карісімі, Дуранте та інших великих майстрів. За наказом імператора Йосипа II Моцарт написав за кілька тижнів оперу «Уявна простушка» (італ.
У 1772 році доля звела Моцарта з Йозефом Гайдном, який став його головним учителем і найближчим другом. Незабаром Вольфганг отримав роботу при дворі архієпископа, як і його батько.
Для дітей Леопольд був ідеалом, маленький Вольфганг у дитинстві говорив: «Після Бога лише тато». Леопольд грав на скрипці, органі, керував церковним хором, писав музику, був природженим педагогом. Одним із тих виконавців, чия майстерність Леопольд Моцарт цінував особливо високо, був віолончеліст Емануель Сіпрутіні.