Муедзін (араб. مُؤَذِّن, вимов. як «муаз̱з̱ін»), моезин, муаззин, муеззін, азанчі, мунаді, білі́л — в ісламі чоловік-служитель мечеті або один із прихожан, якого з прихожан, якого з прихожан, мусульман на молитву (Намаз).
Муедзін (араб. مؤذن; також – азанчей) – в ісламі: служитель мечеті, що закликає з мінарет мусульман на молитву. Першим муедзіном був Білал ібн Рабах.
المُلَّا аль-муллаа, mawlá/; перс. ملّا, тур. molla) – ісламська священнослужитель, знавець Корану та релігійних обрядів у мусульман. У Російській імперії мулла часто називали всю сукупність існуючих мусульманських духовних осіб, іноді вчителів медресе і просто грамотних людей.
Заклики на молитву звучать кілька разів на день. Перша молитва читається зі сходом сонця. Взимку це близько 5 ранку. Правила, що регулюють рівень шуму, що виходить від гучномовців у мечетях, були прийняті в Ізраїлі ще 1961 року.