У лісі зустрів спочатку заєць, який сказав: «Колобок, колобок, я тебе з'їм!". Але колобок запропонував «Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю», — заспівав зайчику пісеньку про те, як його спекла стара і як він втік від бабусі та дідуся. І далі покотився лісом. По дорозі він побачив вовка та ведмедя.
Попадалися на шляху колобку різні лісові звірі: заєць, вовк, ведмідь. Усіх обійшов колобок. Лише лисиця змогла перехитрити його, прикинувшись уважною та доброзичливою. Коштувало тільки колобку повірити їй, то вона його схопила і з'їла.
Колобок — персонаж однойменних східнослов'янських народних казок, що зображується у вигляді невеликого пшеничного хліба кулястої форми, що втік від баби і дідуся, що випекли його, від різних звірів (зайця, вовка і ведмедя), але був з'їдений лисицею.