Самостійне пересування можливе після 6–8 тижнів лише за допомогою допоміжних точок опори. Повне навантаження на ногу допускається не раніше, ніж через 3-5 місяців після зрощення перелому.
Значна частина переломів вертлужної западини (До 60%) супроводжується зміщенням уламків та вивихом головки стегнової кістки, при якому відбуваються найбільш грубі зміни в тканинах [3].
Перелом вертлужної западини може стати причиною інвалідизації пацієнта, тому що йому нерідко супроводжують перелом шийки стегнової кістки та вивих тазостегнового суглоба.
Переломом вертлужної западини називають порушення цілісності кульшової суглобової ямки. Травма частіше виникає при падінні з висоти або внаслідок автодорожньої аварії. Лікування вимагає тривалого відновлення, а нерідко й хірургічного втручання.