Παλαιά Μεγάλη Βουλγαρία) — об'єднання булгарських племен (632 — бл. 671), що виник у степах Східної Європи. Основна територія розташовувалась у причорноморських та азовських степах.
Монгольське завоювання Волзької Булгарії – Військові дії, вжиті Монгольською імперією з 1223 по 1240 проти Волзької Булгарії, що закінчилися включенням території Волзької Булгарії до її складу.
Як держава, Велика Болгарія проіснувала дуже недовго – лише протягом правління хана Кубрата (632-665 рр.).
У 1229 році булгари і половці були розбиті монголами біля річки Яїк (Урал). У 1232 року монголи дійшли до місця впадання в Каму річки Жукоть. У 1236 року монгольська армія на чолі із Субедеєм розорила всю Волзько-Камську Болгарію.