на території нинішніх Південного Дагестану та Азербайджану виникла держава Кавказька Албанія, До складу якого увійшов і Дербент. Значною віхою історія Дербента і всієї Кавказької Албанії стало офіційне прийняття за царя Урнайре в 313 р.
| Дербент | |
|---|---|
| Населення | ↘124 953 особи (2021) |
| густина | 1794,53 чол./км² |
| Національності | лезгіни, азербайджанці, табасаранці, даргінці, росіяни, агули, вірмени, горські євреї, тати, рутульці та ін. |
| Конфесії | мусульмани-суніти, мусульмани-шиїти, православні, іудеї, ААЦ |
Відомі "дербентські кипчаки", що мешкали на території Дагестану. Населення Дербента було етнічно строкатим: тюрки, іранці, азербайджанці, представники різних дагестанських етносів. Дербенський емірат, що існував з X ст., 1239 р. потрапив у залежність від монголів, а з 1437 р.
Мухаммед-Гусейн хан Дербенді У 1765 кубинський хан Фаталі-хан за допомогою шамхала, уцмію і табасаранського кадія опанував Дербентом і приєднали Дербентське ханство до своїх володінь. Після підпорядкування ханства його правитель Мухаммед-Гусейн хан Дербенді був засліплений і ув'язнений спочатку в місті Куба, а потім у Баку.