Суніти і шиїти поклоняються єдиному Богу – Аллаху і шанують – Коран.
Шиїти (араб. شيعة, [ˈʃiːʕa] – “партія”, “прихильники”, “прихильники”,) – напрямок ісламу, що об’єднує різні громади, які визнали Алі ібн Абу Таліба (двоюрідного брата, зятя та сподвижника пророка Мухаммеда) та його нащадків єдиними законними спадкоємцями й духовними спадкоємцями пророка Мухаммеда.
Суніти , ахль ас-су́нна ва-ль-джама'а (від араб. أهل السنة والجماعة – “люди сунни та згоди громади”) – послідовники основного та найчисельнішого напряму в ісламі. Північна Африка, Близький Схід, Центральна і Південна Азія, Кавказ, Балкани, Поволжя та ін. араби, бербери, тюрки, індонезійці та ін.
Шиїти, наприклад, не згодні з сунітською практикою розлучення, а суніти, навпаки, заперечують проти практики “тимчасових шлюбів” у шиїтів. Шиїти, на відміну від сунітів, шанують висловлювання імамів нарівні з пророцтвами Сунни. Усі ці відмінності не мають принципового характеру в духовній сфері.