Опричнина – Це спеціальна політична та адміністративна установа, створена в Росії в 16 столітті царем Іваном Грозним. Це була державна організація, що мала свого роду "статус особливого повноваження". Опричники, члени опричнини, виконували особливі функції, які були поза загальним законодавством та правовими нормами. Вони користувалися великою владою та незалежністю від інших державних структур.
Значення опричнини важко переоцінити. Вона була необхідна під час боротьби Росії за єдину державу та боротьби з внутрішніми ворогами. Основним завданням опричників було підтримання порядку та безпеки, а також придушення можливих заколотів та змов. Опричнина була своєрідним "колективним возом", який легко і швидко може переміщатися Росією і активно проводити оперативні заходи.
Опричнина вперше з'явилася після Великого народного збору 1564 року, під час якого Іван Грозний заявив про намір боротися із зрадниками та змовниками. Опричнина сформувалася із вірних парафіян, які служили святому Івану Грозному. Символом опричнини був вовк у срібній бляшці, який прийшов на зміну орлу на полицях, що символізувало її незалежність від ординарних політичних структур Росії.
| Опричнина | Простими словами |
|---|---|
| Опричнина | Опричнина — це політична система, створена Росії у XVI столітті Іваном Грозним, у якій опричниками називалися особливі царські підрозділи, мали особливі повноваження і відповідальність виконання волі царя. Відмінною рисою опричнини було використання насильства та терору щодо політичних опонентів. |
| Опричник | Опричник – це член опричнини, особливого підрозділу Росії часів Івана Грозного. Опричники були наділені широкими повноваженнями та здійснювали переслідування та знищення реальних чи передбачуваних ворогів держави за вказівкою царя. Опричниками могли ставати лише молоді та здорові чоловіки, які пройшли особливу перевірку та клятву особистої вірності цареві. |
| Мета опричнини | Метою опричнини було зміцнення авторитету та влади царя Івана Грозного. Опричнина була створена для встановлення жорсткої централізованої влади та придушення будь-яких спроб незалежності чи опору. Опричнина також використовувалася боротьби з реальними чи гаданими противниками царя та її режиму. |
| Діяльність опричників | Діяльність опричників включала переслідування, знущання, тортури і страти щодо політичних опонентів царя. Опричники також займалися збором податків, контролем земель і населенням, і навіть охороною кордонів Росії. Їхні дії мали насильницький характер і викликали жах і страх серед населення. |
| Підсумок опричнини | Підсумком опричнини стало зміцнення централізованої влади та встановлення жорсткого політичного режиму у Росії. Опричнина відіграла значну роль історії країни, та її методи і діяльність викликають численні засудження і критику за насильство і терор проти своїх громадян. |
Коли було створено пам'ятник Історія про великого князя Московського?
1573 р. 1573 р. він написав «Історію про Великого князя московського», в якому виступив проти самодержавної влади, що посилюється, і свідчив про повстання 1547 р. в Москві, взяття Казані, діяльність уряду Адашева (Вибраної ради), Лівонську війну та інші події.
Хто був автором Історії про великого князя Московського?
А.М. Курбського М. Курбського як пам'ятник російської історичної думки XVI ст.
Який пам'ятник був першим у Москві?
пам'ятник Мініну та Пожарському 1818 року у Москві було відкрито перший скульптурний монумент. Ним став Пам'ятник Мініну і Пожарському – визволителям Москви від польських інтервентів у 1612 році.