Німецькі колонії в Поволжі з’явилися в другій половині XVIII століття на порожніх землях Російської імперії. Важливу роль в організації цих колоній відіграла російська імператриця німецького походження Катерина II. З 1764 по 1768 рік німецькі колоністи заснували на лівому, луговому березі Волги (нім.
Інтернування німців під час Першої світової війни У 1915 р. до різних місцевостей Росії (здебільшого до Поволжя і Сибіру) було виселено німців із прифронтових губерній Росії (здебільшого з Польщі, Волині, смуги Азовського узбережжя).
Поволзькі (во́лзькі) німці (нім. Wolgadeutsche) – один із народів, що сформувався в Росії на початку XX століття з нащадків переселенців переважно з німецьких держав, які розселилися на підставі маніфестів Катерини II в Нижньому Поволжі в 1760-ті роки й проживали там аж до 1941 року.