Першими халіфами після пророка Мухаммада були праведні халіфи Абу Бакр ас-Сіддік, Умар ібн аль-Хаттаб, Усман ібн Аффан та Алі ібн Абу Таліб.
Праведний халіфат (араб. الخلافة الراشدية) — держава, створена після смерті пророка Мухаммеда у 632 році. Халіфат очолювали чотири праведні халіфа: Абу Бакр, Умар ібн аль-Хаттаб, Усман ібн Аффан та Алі ібн Абу Таліб.
В результаті, відповідно до заповіту Абу Бакра, другим халіфом став Умар ібн аль-Хаттаб. Про це Абу Бакр оголосив публічно і народ підтримав його вибір. Того ж дня Умар склав присягу на вірність з боку народу. Халіф Абу Бакр помер 22 Джумадальулі 13 роки хіджри.
Новий глава громади мусульман (уммат аль-іслам) отримав титул халіфа (букв. «той, хто слідує після», «наступник»), носія світської та духовної влади. Абу Бакр (632-634) став першим із чотирьох праведних халіфів. За нього продовжилися розпочаті Мухаммадом військові походи.