Відповідно до конвенції про Антарктику, підписаної 1 грудня 1959 року і яка набула чинності 23 червня 1961 року, Антарктида не належить жодній державі. Дозволено лише наукову діяльність.
Договір про Антарктику вперше було підписано 1959 року, 1998-го до нього додали протокол про захист навколишнього середовища. У ньому зазначено, що Антарктида не належить жодній країні і має залишатися "природним заповідником, присвяченим світу та науці".
У 1950-х роках сім країн, включаючи Аргентину, Австралію, Чилі, Францію, Нову Зеландію, Норвегію та Великобританію, заявили про територіальний суверенітет над частинами Антарктиди. Ряд інших країн, включаючи США та Японію, займалися розвідкою, але не висували жодних офіційних вимог на території.
Стосовно Договору експерти виділяють три групи країн: Ті, хто мав територіальні претензії до його підписання, — це Австралія, Аргентина, Великобританія, Нова Зеландія, Норвегія, Франція та Чилі. Ті, хто залишив за собою право на висування таких претензій, — це Перу, Радянський Союз/Росія, США та ПАР.