шаблями були озброєні воїни російської помісної кінноти, стрільці, козаки. З XVIII ст. в європейських і російській арміях шабля перебувала на озброєнні особового складу легкої кавалерії та офіцерів в інших родах військ. У 1881 р.21 Jul 2018
На Русі цей вид холодної зброї був відомий ще з IX століття, а через шість століть шабля прийнята на озброєння російської кінноти. На флоті офіцери носили шаблі особливого укороченого виду. Свої особливості мають шаблі різних народів: в угорців, вірмен, грузинів, киргизів, іранців.
Досить сильний вигин клинка надає рубаючому удару ріжучих властивостей, що значно збільшує його ефективність. Шабля під час удару ковзає відносно об’єкта, що уражається. Це особливо важливо, оскільки рубаючий удар завжди наноситься по круговій траєкторії.
Шаблю можна застосовувати і для захисту, і для нападу, а шашку – тільки для атаки. Проте, за рахунок цього і навчитися орудувати шашкою було простіше. Це одна з причин того, що шашка поступово витіснила шабельну зброю. Загалом шаблі зазвичай були довшими – 110 см максимум проти 88-сантиметрової довжини шашок .