За однією з версій, Гоголь заснув летаргічним сном, оскільки після ексгумації його останків деякі очевидці вважали, що скелет письменника прийняв у труні неприродне становище.
Довжина летаргічного сну непередбачувана, як і довжина коми. Приступ може тривати від кількох годин до десятків років.
Справа в тому, що в 1839 році він переніс малярійний енцефаліт, який викликав ускладнення – періодично Гоголь непритомнів, що супроводжувалося наступним тривалим сном. На цьому ґрунті у письменника розвинувся страх впасти в летаргічний сон і бути похованим живцем.