Садко – молодий гусляр із Великого Новгорода. На початку розповіді він бідний, гордий і самозакоханий. Його єдине надбання – яровчаті гуслі, на яких він грає, переходячи з одного веселого застілля до іншого. Однак настає день, а за ним інший, третій, коли Садко не кличуть на чесний бенкет.
Головним героєм є сам Садко, якого називають багатим гостем і купцем. Інші герої: Микола Можайський, святий угодник Миколай ; Чернава. Головна миль, ідея: що ми самі ковалі свого щастя.
Всеволод Міллер знаходить пояснення типів Садко-гусляра і морського царя в карельському епосі: він прирівнює морського царя з епосу до морського царя Ахто, який також є мисливцем до музики; прототип Садко-гусляра він вбачає в музиканте й співакові Вейнемейнене (див. Морський цар).