Згідно з літописами, в 862 році варяг Рюрік з братами Синеусом і Трувором на запрошення ільменських словен та кривичів, а також таких племен, як чудь і весь, були покликані княжити в трьох містових областях: Синеус – в Білоозері, Трувор – в Ізборську, Рюрік, за одними даними, – в Ладозі, за іншими – в Новгороді.
Покликання варягів — згідно з російськими літописами та керманичами, покликання слов'янськими племенами ільменських словен і кривичів та фінно-угорськими племенами чуді, мері, а також, можливо, весі варягів на чолі з Рюриком та його братами Синеусом і Трувором на князювання в Ладогу чи Новгород та інші міста 862 року.
Згідно з легендою про покликання варягів варяги, які приходили «з-за моря», збирали данину з племен чуді, весі, словен і кривичів, чинили їм насильство і були вигнані ними. Через усобиць ці племена вирішили пошукати собі князя, який володів би ними «по праву».
Згідно з літописами, наступник Рюрика князь Олег підпорядкував собі міста Смоленськ та Любеч (літописна хронологія приурочує ці події до 882 року), а потім утвердився у Києві, куди переніс столицю держави.