У 1403 році 3-й Імператор династії Мін, Чжу Ді, також відомий як імператор Юнле, переніс столицю назад до Пекіна і дав місту його нинішню назву. Період правління Імператора Міна був золотою епохою Пекіна. У цей період було побудовано Заборонене місто, Храм Неба та багато інших визначних пам'яток Пекіна.
Це один із найдавніших міст не лише Китаю, а й світу. Існуюча нині структура Пекіна почала складатися за Чжу Ді (1360-1424), третього імператора династії Мін (1368-1644), який правив під девізом Юн-ле 永乐 («Вічна радість», 1403-1424).
Проте, Пекін – це одне з головних китайських міст. Він був однією із чотирьох столиць цієї країни, північної. «Нанкін», наприклад, був південним столицею. Пекін важливий, як історичний та культурний центр, це одне з найбільших та відвідуваних туристами міст.
1 жовтня 1949 року Мао Цзедун проголосив на площі Тяньаньмень освіту Китайській народної республіки. Бейпін був знову перейменований на Пекін, він знову став столицею Китаю.