Агульська мова (самоназва – Агъул чӏал) – одна з дагестанських мов лезгинської групи, поширена серед агулів.
Агули (самоназва: агул. аг’улар – мн. число, аг’ул, аг’ул-шуй – од. число) – один із дагестанських народів лезгинської групи народів, один із корінних народів Кавказу, який мешкає в центральній частині південного сходу Дагестану (Агульський, Курахський, Табасаранський і Дербентський райони).
Предки агулів називалися “леки” і “алба ни”. Самі агули називають себе за назвою селища, в якому живуть: хореджці, хутхульці, буркіханці. Інші найменування народу: агъулар, агъул, агъул-шуй. Етнонім “агули” походить від назви ущелини Агулдерс.
Він містить 53 літери і є одним із найскладніших, навіть серед інших громіздких дагестанських алфавітів. З погляду фонології, фонетики та орфографії, тобто з наукового погляду, він містить вельми глибокі протиріччя.