Фуги писали Фрескобальді, Фробергер, Букстехуді; Гендель часто включав фуги у ораторії. Клавірні сюїти часто завершувалися жигою, написаною у формі фуги.
Тема або вождь (лат. – dux) – провідна музична думка фуги, Що представляє відносно завершену мелодію, що спочатку викладається одноголосно. Завдяки лаконічності та концентрованості тема є імпульсом до руху, її проведення утворюють конструктивний кістяк фуги.
На ринку існує два основні види фуги: це цементна та на основі епоксидної смоли.
Експозицією О) називається початковий розділ фуги, Що має чітко регламентовану будову Експозиція включає послідовне вступ всіх голосів фуги з проведеннями у головній (початковій) та домінантовій тональностях по черзі: непарні проведення у головній тональності, парні — у домінантовій.