Знаки плюсу і мінуса вигадали, мабуть, в німецькій математичній школі «косистів» (тобто алгебраїстів). Вони використовуються в «Арифметиці» Йоганна Відмана (Johannes Widmann), виданої в 1489. May 11, 2020
Лука Пачолі У трактаті 1494 Сума арифметики італійський математик Лука Пачолі вводить символи P з рисою – p̄ для più, тобто «плюс» і M з межею – m̄ для meno, тобто «мінус».
Знаки (+) та (-) вперше вжив німецький математик Ян Відман. Знак рівності (=) був вперше запроваджено англійським математиком Робертом Рікордоном. Знак, що позначає нескінченність (∞), ввів у 1655 році англійський математик Джон Вілліс.
Великий внесок у розвиток позначень зробив Франсуа Вієт (XVI століття); зокрема, він почав використовувати буквене позначення замість конкретних чисел. Поступово практично всі слова в математичних формулах (позначення операцій, відносин порівняння тощо)