Руни (од. число – ру́на) – писемність стародавніх германців, що вживалася з I-II до XII століття на території сучасних Данії, Швеції та Норвегії, до X-XIII століття – в Ісландії та Гренландії, а у шведській провінції Даларна – аж до XIX століття.
Небезпечними руни робить безвідповідальність, недосвідченість, неготовність того, хто ворожить. Невміння працювати з ними може призвести до погіршення ситуації та завдання шкоди самому собі. Існує кілька правил, яких слід дотримуватися під час роботи: Слід щиро вірити в силу рун.
Наші пращури використовували рунічні знаки не лише для передачі та поширення інформації – також вони вважали, що руни здатні вплинути на життя людини та змінити її долю. Саме з цією метою вони наносили руни на предмети одягу, начиння та зброю.
Руни – це енергії, кожна з яких має свої властивості, і завдання мага задати програму для дії рун і спрямувати їхню енергію в потрібному напрямку. Енергія кожної руни індивідуальна і має певну вібрацію і частоту. Впливаючи на об’єкт, руни впливають на його енергетику і змінюють її своїми вібраціями.