Остаточний вигляд астролябії розробив у IV ст. н. е. Теон Олександрійський, який називав цей пристрій “малий астролабон”.
Астролябія – один із найстаріших астрономічних інструментів, що з’явився в Стародавній Греції. Давньогрецький астроном Гіппарх (бл. 180-190 – 125 до н. е.), мабуть, створив прообраз астролябії, а Клавдій Птолемей (II століття) побудував і описав астролабон – кутомірний інструмент для визначення положення зірок.
Необхідно підвісити астролябію за кільце, так щоб вона ні за що не чіплялася. Тепер звертаємо увагу на зворотний бік астролябії і обертаємо алідаду так, щоб шуканий об’єкт було видно в щілину між візирами. ОБЕРЕЖНО! У жодному разі не дивіться прямо крізь візири на Сонце!
Астролябія вперше з’явилася в Стародавній Греції. Принцип стереографічної проекції, що переводить кола на сфері в кола на площині, відкрив Аполлоній Пергський.